Заснована 17 серпня 1990 р. |
Свій до свого – в цьому сила наша і нашої держави |
||||||
|
|||||||
Зареєстрована 21 листопада 1991 р. Петром та Олександром
Бобиками, Василем Іванишиним Свідоцтво
про внесення до Державного реєстру суб’єкта видавничої справи ДК № 1695 від 18.02.2004
р. |
|||||||
Видавнича фірма «Відродження» презентує
книгу: Дмитро Донцов ВИБРАНІ ТВОРИ ТОМ 3 Ідеологічна
есеїстика (1922–1932 рр.) —–––– |
|||||||
|
|||||||
ISBN 9789665382447 (Т. 3) ISBN 978-966-538-236-2 Рік видання: 2012.
Формат: 70х108 1/16. Обсяг: 352 с. Папір офсетн. Обклад.: тверда
(з тисненням). Ціна видавнича – 150,00 грн.* Редакційна
колегія: Олег
Баган (к.ф.н., Дрогобицький державний
педагогічний університет імені І. Франка)
Сергій
Квіт (д.ф.н., Національний університет
«Києво-Могилянська Академія») Олександр
Музичко (к.і.н., Одеський національний університет
імені І. Мечникова) Микола
Посівнич (к.і.н., Інститут українознавства ім. І.
Крип’якевича НАНУкраїни) Ярослав
Радевич-Винницький (к.ф.н., Національний
науково-дослідний інститут українознавства МОН України) Федір
Турченко (д.і.н., Запорізький національний
університет) Відповідальний
редактор і упорядник Олег
Баган Літературний
редактор Степан
Сеньків У
десяти томах Третій том вибраних творів Д.
Донцова склали статті й есеї ідеологічного змісту за 1922–1932 рр. Це був піковий
період творчости автора, коли своїми ідейними впливами він кардинально змінив
політичне мислення західних українців, сформулював світоглядні основи новітнього
вольового українського націоналізму. Поряд із брошурами «Що таке інтернаціоналізм?»
(1927), «Політика принципіяльна і опортуністична» (1928), «Юнацтво і Пласт»
(1928) до книги увійшли ідеологічні есеї переважно з журналу «Літературно-науковий
вісник», який Д. Донцов очолив у 1922 р., а також по одному творові з видань
«Дніпро» (Львів), «Державна нація» (Прага), «Смолоскипи» (Львів). Більшість
праць передруковуються вперше. Особливості мови і стилю автора
узгоджені з нормами сучасного українського мовлення й орфографії, водночас
збережені окремі питомо національні, ідіоетнічні риси незросійщеного
українського правопису. Видання
рекомендується філософам і культурологам, історикам та етнологам, політикам і
політологам, дослідникам і прихильникам української національної ідеї. Видавці
дякують за співпрацю: М. Бачинському, М.
Мочернюкові, Р. Пундяку, Т. Родцевичу, І. Червінці, А. Цибку,
Х. і Ю. Якимовичам, родинам Булів,
Бумбарів, Кіщаків, Кушнірів, Матківських, Лехнюків, Парут,
Петриків -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
|||||||
ЗМІСТ Олег
Баган. За нову українську
людину............................................................................. 3 Сучасне політичне положення нації і наші завдання........................................................... 21 З
приводу однієї єреси...................................................................................................... 38 Окремі книжки Що таке
інтернаціоналізм?................................................................................................. 13 Політика принципіяльна
і опортуністична........................................................................... 29 Юнацтво і Пласт................................................................................................................ 54 Статті та есеї До старих богів!................................................................................................................. 60 Пригадка............................................................................................................................ 67 Упадок комунізму на
Заході............................................................................................... 69 Веііиазіпе саріїе.................................................................................................................. 76 Atrofia cerebri: До
психології рідного філістерства............................................................ 87 Агонія одної доктрини........................................................................................................ 101 Перед поворотом.............................................................................................................. ПО В. Лєнін.............................................................................................................................. 121 1914–1924: У десяту
річницю пробудження української нації.............................................. 130 Старосольський В.
Теорія нації [Рецензія]......................................................................... 135 Пансько-мужицький
центавр і неомонархізм...................................................................... 138 Тарговіца чи Полтава?....................................................................................................... 147 Єдиний фронт.................................................................................................................... 157 Симон Петлюра................................................................................................................. 164 «Шатость
малоросійская»................................................................................................. 170 Дві
революції..................................................................................................................... 178 «Патріотизм»
і націоналізм................................................................................................. 189 Що таке
націоналізм?......................................................................................................... 204 Keep smiles!
(Усміхнись!)................................................................................................... 209 За завтрашній день............................................................................................................ 213 Проблема поколінь............................................................................................................ 217 Смерк одної ідеї................................................................................................................. 225 Переяславська легенда..................................................................................................... 230 Дрібні замітки про
важливу тему........................................................................................ 233 Роковини зради: 1709–1929................................................................................................ 240 Єдине, що є на потребу..................................................................................................... 244 Маса і провід..................................................................................................................... 253 Три річниці......................................................................................................................... 281 Ще про «Пилипа» й
«атенців»............................................................................................. 282 Нині і вчора........................................................................................................................ 290 Смерк авторитетів............................................................................................................. 301Ї Роман Дмовський –
неофіт евразійства............................................................................. 305 Принагідно......................................................................................................................... 314 Про соціял-ідіотів.............................................................................................................. 318 Пояснення
рідковживаних слів............................................................................................ 329 Коментарі.......................................................................................................................... 347 — |
|||||||
ЗА НОВУ УКРАЇНСЬКУ
ЛЮДИНУ <…> Есеїстика Д. Донцова 1920-х рр. великою
мірою спрямована на викриття і критику постійних і, можна сказати, глибоко
природних вад української суспільно-політичної поведінки, які ми визначаємо
як органічний опортунізм. Мабуть, є щось таке особливе в українській
натурі, що вона неухильно тяжіє до змішування різних сутностей, до
пристосуванства як форми буття, до творення чогось принципово невиразного, нечіткого. Наслідком завжди після
таких тенденцій було одне: формування партій і політичних рухів, які при першій нагоді йшли на компроміс,
який, зрозуміло, послаблював
визвольні змагання нації. Тому Д. Донцов, як ніхто инший в українській політиці
й публіцистиці, взявся з великою наполегливістю за викорінення цієї злощасної практики і ментальної особливості з
українського руху, українського способу політичного мислення. Він,
справді, як колись Демосфен перед афінянами чи Катон Старший перед римлянами, не втомлювався повторювати перед
українцями, що лише через сувору принциповість, через добір рішучих кадрів,
через послідовну наступальність, а
не один крок вперед – два назад, нація може здійснити свою визвольну революцію. Своєрідною вершиною такої
публіцистики є оригінальний напів художній діялог «Ще раз про «Пилипа»
й «атенців», в якому автор ніби по складах взявся
пояснити своїм сучасникам, що таке справжній національний опір і національне визволення. Без вагань можна ствердити, що у 1920-і роки ніхто
стільки не зробив на рівні ідейного виховання молодого революційного
покоління, як Д. Донцов. І в цьому виразилася його визначна історична роль.
Саме він сформував ту нову українську людину, яка вразила світ спочатку
дивовижними темпами наростання в західноукраїнському
суспільстві революційного покоління, бойовитості, а потім у 1940-і роки,
спромоглася на створення масової і завзятої, бездоганно організованої партизанської
армії – УПА. Власне, з його гарячих філіпік щодо запроданців і холуїв, щодо
політичних тюхтіїв і «роздвоєних душ», з його твердих оцінок і суворих
поділів на «мучеників святих» і «зрадників окаянних» постали етика і ментальність,
залізна воля й гаряче серце оунівця та бандерівця. Часами його ідеологічні
вимоги були занадто високими, і тому проти нього завжди повставали учасники
націоналістичного руху, навіть инколи його провідні теоретики (В. Мартинець, Є.
Онацький, В. Стахів, П. Полтава, В. Горновий та ін.). Однак, оцінивши цю
критику з історичної ретроспективи сьогодні, бачиш, наскільки
вибірковою, дрібною у виставлянні контраргументів і, головне, позбавленою
стратегічних візій та розуміння вічних законів історії вона була.
Моральні імперативи Д. Донцова – це імперативи християнського аскета і
середньовічного лицаря, жертовного підпільника-революціонера і
пристрасного борця за національну свободу в синтезі. Він хотів створити в
Україні рух, який би силою емоцій та завзяттям боротьби дорівнював історичній
динаміці та завзяттю змагань еспанських конкістадорів і нідерландських ґезів,
балканських гайдуків та італійських карбонаріїв. І це йому вдалося. Тому
всі критики концепції Д. Донцова, які навіть сумарно не давали й на 50% теоретичного
візіонерства таких масштабів і такої емоційности боротьби, як він, на
жаль, виглядають сьогодні вузькими доктринерами, теоретичні розпрацювання
яких так і не вийшли поза рамки тих політичних контекстів, у яких вони жили й
діяли. Натомість концептуалістика творів автора «Націоналізму»
промовляє до нас у категоріях вічности, в категоріях тлумачення
того, як людина у вихорі національної боротьби зі звичайного Галайди
перетворюється на гнівного Ярему, на символ національної Гідности і Шляхетности. Олег БАГАН |
|||||||
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
|||||||
Після
проведення оплати, просимо Вас скинути «скан» перерахування на e-mail або
надати інфу (місце та суму перерахування)
* Ціна вказана без урахування вартості доставки книги до адресата. |
|||||||
© Видавнича фірма «Відродження», 2015 р.
Всі права застережені ©
І. Бабик, 2015 р. |
|||||||