Заснована 17 серпня 1990 р.

Свій до свого – в цьому сила наша і нашої держави

Зареєстрована 21 листопада 1991 р. Петром та Олександром Бобиками, Василем Іванишиним

 

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єкта видавничої справи ДК № 1695 від 18.02.2004 р.

 

Головна

Історія

Наші книги

Новинки

Магазин

Прайс-лист

Читальня

Пишіть нам

 

Видавнича фірма «Відродження» презентує книгу:

 

Дмитро Донцов

 

ВИБРАНІ ТВОРИ

 

ТОМ 4

 

Ідеологічна есеїстика (1933–1939 рр.)

—––––

 

 

ISBN  9789665382461 (Т. 4)

ISBN 978-966-538-236-2

 

Рік видання: 2013. Формат: 70х108 1/16. Обсяг: 340 с.

Папір офсетн. Обклад.: тверда (з тисненням).

Ціна видавнича195,00 грн.*

 

 

Редакційна колегія:

 

Олег Баган (к.ф.н., Дрогобицький державний педагогічний університет імені І. Франка)

Сергій Квіт (д.ф.н., Національний університет «Києво-Могилянська Академія»)

Олександр Музичко (к.і.н., Одеський національний університет імені І. Мечникова)

Микола Посівнич (к.і.н., Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУкраїни)

Ярослав Радевич-Винницький (к.ф.н., Національний науково-дослідний інститут українознавства МОН України)

Федір Турченко (д.і.н., Запорізький національний університет)

 

 

Відповідальний редактор і упорядник

Олег Баган

 

Літературний редактор

Степан Сеньків

 

 

У десяти томах

 

 

До четвертого тому вибраних творів Д. Донцова увійшли статті й есеї за 1933–1939 рр. Це був період особливої політичної і творчої активности автора як редактора журналу «Вісник», який інтенсивно формувалися й виражалися ідеї українського вольового націоналізму.

Книгу склали дві брошури: «Патріотизм» (1936) і «Партія чи орден? Об’єднання чи роз’єднання?» (1938) та есей «Євнухи доктрини» із книжки «Дурман соціялізму» (1936); есеїстка із журналу «Вісник». Усі твори подаються за першодруками, більшість із них перевидається в Україні вперше.

Особливості мови і стилю автора узгоджені з нормами сучасного українського мовлення й орфографії, водночас збережені окремі питомонаціональні, ідіоетнічні риси незросійщеного українського правопису.

Видання рекомендується філософам і культурологам, історикам та етнологам, політикам і політологам, дослідникам і прихильникам української національної ідеї.

 

 

 

Видавці дякують за співпрацю:

 

М. Бачинському, М. Мочернюкові, Р. Пундяку, Т. Родцевичу,

І. Червінці, А. Цибку, Х. і Ю. Якимовичам,

родинам Булів, Бумбарів, Кіщаків, Кушнірів, Матківських,

Лехнюків, Парут, Петриків

 

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

 

ЗМІСТ

 

 

                                                    Олег Баган. Героїчна націософія (Ідеї Дмитра Донцова

                                                       в контексті правих теорій міжвоєнної доби)....................................................................       5

 

                                                    Патріотизм.........................................................................................................................     15

                                                       Передмова......................................................................................................................     15

                                                       Два патріотизми..............................................................................................................     16

                                                       Патріотизм і характер.....................................................................................................     33

 

                                                    Із книги «Дурман соціялізму»

                                                       Євнухи доктрини.............................................................................................................     41

 

                                                    Партія чи орден? Об’єднання чи роз’єднання?...................................................................    57

                                                       Вступне слово................................................................................................................     57            

                                                       Орден чи партія? ...........................................................................................................     57

 

                                                    Колтунський консерватизм (Відповідь живим трупам)........................................................     89

                                                    Уміти сказати «Ні!».............................................................................................................     96

                                                     «Попутчикам» (Відповідь).................................................................................................   102

                                                    Гальванізатори трупів........................................................................................................   109

                                                    Те, чого ні зважити, нізміряти (Квазі-діялог).......................................................................   124

                                                    Могікани демократії...........................................................................................................   133

                                                    Про баронів Середньовіччя і баранів із байки...................................................................   139

                                                    Вони і ми............................................................................................................................   151

                                                    Проклята золота середина (Зауваги).................................................................................   165

                                                    Лєнін як теоретик «пролетарського» асиміляторства........................................................   167

                                                    Сталін як «добродій» України............................................................................................   179

                                                    1937...................................................................................................................................   184

                                                    Бренькіт страхопудів.........................................................................................................   193

                                                    Нерозрита могила..............................................................................................................   199

                                                    Але….................................................................................................................................   213

                                                    Що таке нація?...................................................................................................................   216

                                                    Чудо марксівської діялектики (Розмова-фантазія).............................................................   221

                                                    Авіронове насіння..............................................................................................................   236

                                                    Мертвецький Великдень (Від червоної звізди дочорної сотні)............................................   272

                                                    Pro domo sua.....................................................................................................................   275

                                                    Терміти при роботі.............................................................................................................   279

                                                    Шарль Мора і французький націоналізм (Тридцять літ «Action Française»..........................   286

                                                    Грицько-філософ і його пан...............................................................................................   290

                                                    Безпері каліки....................................................................................................................   294

                                                    Червоні держиморди і їхній учений оборонець (Нові матеріяли про М. Драгоманова).......   301

                                                    Чередачи еліта..................................................................................................................   311

 

                                                    Пояснення рідковживаних слів............................................................................................   322

                                                    Коментарі..........................................................................................................................   336

 

 

 

ГЕРОЇЧНА НАЦІОСОФІЯ

 

(Ідеї Дмитра Донцова в контексті правих теорій міжвоєнної доби)

 

 

До 4-го тому увійшли статті й книжки Д. Донцова за період 19331939 рр. Це період особливого піднесення його творчої активности, особливих впливів на політичне й інтелектуальне життя Західної України та еміграції, коли ідеологеми напів містичного Д. Д. студіювали фанатичні підпільники з ОУН, цитати з його праць і гарячі полемічні тези облітали галицьку пресу, літературну критику й есеїстику, коли за ідейною та культуротворчою стратегіями його журналу («Вістника») працювали якісні видання, які мали особливий вплив на мислення нових українських еліт від Волині до Закарпаття і в українських «колоніях» Праги, Варшави, Берліна, Відня  і Парижа. Серед цих видань згадаємо найкращі: це «Студентський шлях» і «Дажбог», «Обрії» і «Напередодні» у Львові, «Розбудова нації» і «Пробоєм» у Празі, «Самостійна думка» у Чернівцях. Навіть ті, що часом полемізували із лінією редактора «Вістника», як «Ми» у Варшаві чи «Шлях нації» у Львові, самі опинялися в річищі його націологічної проблематики, теорій волюнтаризму, культурного окциденталізму.

Від 1933 р. Д. Донцов, цілковито розійшовшись із націонал-демократичною частиною редколегії «Літературно-наукового вістника», розпочав нове видання: «Вістник: місячник літератури, мистецтва, науки й громадського життя». Це було окреме приватне підприємство, в якому йому допомагали редактори І. Устиянович і Б. Окпиш, адміністратор М. Гікавий, видавець Ольга Бачинська, сестра дружини Марії, і власне дружина, котра була найвірнішим помічником. Виходив журнал у львівській друкарні «З. Медицький – І. Тиктор». Нову, більш промовисту обкладинку для нього зробив художник Микола Бутович: відтепер символом українського вольового націоналізму, вісниківства як провідної течії в ньому, стала стилізована голова хижака з вишкіреними зубами в колі.

<...>

Дібрані до 4-го тому статті та книжки допоможуть читачеві скласти собі уявлення про ідейні пошуки Д. Донцова у надзвичайно динамічні і складні 1930-і рр. Нагадаємо, що тоді між різними ідейно-політичними таборами Західної України й еміграції точилася безнастанна боротьба, тому багато творів Д. Донцова відображають пристрасну полемічність щодо суперників – соціялістів, націонал-демократів, консерваторів-гетьманців і католиків, комуністів, лібералів. Натоді в Галичині наймасовішою і найвпливовішою політичною силою було Українське національно-демократичне об’єднання (УНДО), яке постійно мало своїх депутатів (послів) у польському парламенті, безліч місцевих парторганізацій, контролювало великою мірою осередки «Просвіти», «Рідної школи», різних молодіжних і жіночих патріотичних організацій, популярну пресу, зокрема впливову щоденну газету «Діло». Існували дві соціял-демократичні партії (УСДП і Радикальна), народно-католицька партія, підпільна КПЗУ, авторитет якої після репресій Сталіна в СРСР почав занепадати, профашистський Фронт національної єдности (лідери Д. Паліїв і М. Шлемкевич) і підпільна ОУН, яка з кожним роком посилювала свою наступальність і впливовість через виняткову послідовність, жертовність і героїчність веденої нею боротьби. У цьому контексті Д. Донцов намагався теоретично на сторінках «Вістника» пояснювати для суспільства причини глухих кутів соціялізму, ненадійности демократичних форм боротьби через силовий характер політики Польщі щодо українців, згубність будь-якого совєтофільства, небезпечність утопійного або суто калькувального, наслідувального (щодо західних зразків) підходу до національних завдань, як це було у випадку із консерваторами-гетьманцями, що жили в ілюзії відродження української шляхти й монархії, чи ФНЄ, який прямолінійно надіявся на спасенність для України фашистських і націонал-соціялістичних гасел і методик політичної боротьби. Хоча Д. Донцов майже ніколи не писав на підтримку ОУН, не часто публікуваву «Вістнику» її авторів, він стратегічно висвітлював ідейно-ціннісну позицію націоналізму як передусім якісно нового морально-світоглядного руху. Своїм головним завданням він бачив можливість розбудити серед українців бойовитість, сформувати твердість характеру, націлити їх на високий ідеалізм суспільних і культурних уявлень, зарядити героїкою. Водночас багато уваги приділяв вивіренню принципів та ідеалів вольового націоналізму як ідеології, постійно ставив цілі у вигляді візій, а не конкретних планів, критично оцінював будь-які спроби переосмислення засад націоналізму з позицій його реформування в дусі «демократизації», «гуманности». Наприклад, у цьому томі представлена його полеміка з відомим публіцистом і теоретиком ОУН Євгеном Онацьким.

Така манера розвитку ідеології націоналізму дала Д. Донцову можливість систематично виставляти перед ОУН імперативий критерії, до яких мали «підтягуватися» її члени. Це давало постійну перспективу росту, удосконалення. Зрозуміло, що така позиція не завжди подобалася провідним теоретикам ОУН, особливо людям амбітного і норовистого характеру, які час від часу «повставали» проти ідейного домінування Д. Донцова, як В. Мартинець, Д. Андрієвський, Є. Онацький, В. Стахів та ін. Проте, якщо оцінити таку позицію й методику «роботи з кадрами» автора «Націоналізму» з історичної ретроспективи, то можемо лише подивуватися його мудрости, терплячости і стратегічности в мисленні й діях. Ставши на позицію прискіпливого критика, непохитного у своїх вимогах та устремліннях, Д. Донцов прирік себе на постійну зворотню критику, роздратування з боку багатьох людей, до того ж людей втягнутих у сувору і трагічну боротьбу, і тому дуже насторожених. Однак лише така лінія поведінки ідеолога, який претендував на історичну провідну місію, могла принести результати. Лише за умови постійного кипіння ідеологічних пристрастей, безнастанного поривання за обрії теперішніх світопереживань ОУН як національний Орден могла зростати, вдосконалюватися й убезпечувати себе від закостеніння, внутрішнього опортунізму і деградації.

Великою проблемою у сприйнятті спадщини Д. Донцова залишається тема його стосунків, симпатій чи антипатій, із европейським фашизмом і націонал-соціялізмом. У цій темі є багато спекуляцій, фальшувань і хитрувань, які нагромадилися за довгі роки. Спочатку, після 1945р., на Д. Донцова скинули весь тягар «співпраці» із нацизмом ті члени ОУН, які опинилися на Заході в демократичних умовах і хотіли публічно продемонструвати, що вони абсолютно далекі від будь-яких симпатій до фашизму, який світову війну програв, і покритикувати когось за ці «симпатії». Переважно це були ті оунівці, котрі згодом склали основу т.зв. «двійкарів» (опозиція Л.Ребета і З.Матли проти лінії С.Бандери) і були виразниками ліберальної лінії в Організації, а також представники ОУН (М). І що цікаво: часто головними критиками й обвинувачувачами Д. Донцова були ті, хто у 1940-і рр. якраз найбільше уповав на союз із нацистською Німеччиною і висловлював расистські погляди, як В. Мартинець.

<...>

У 1920–1930-ірр. Дмитро Донцов був інтелектуальним лідером, виразником особливо широкого спектру ідей правої політичної філософії у боротьбі зі світовим космополітизмом і матеріялізмом. Ніхто інший серед українських політичних теоретиків і публіцистів не висловив стільки концептуальних думок і не осмислив стільки вічно актуальних проблем з цієї сфери, як він. У цьому сенсі значення творчости і діяльности Д. Донцова має міжнародне звучання: лише поодинокі праві мислителі із країн Середньої і Східної Европи можуть дорівнятися до нього за масштабністю своїх концепцій і їхньою наступальною силою. При цьому він виступав не тільки як політичний теоретик, а й як культуролог, літературний і мистецький критик, історіософ, націософ, філософ. У такий спосіб його доктрина набула універсального змісту, у ній відображені у сплетінні найрізноманітніші елементи досконалого ідеалістичного світогляду, яким він володів.

 

Олег БАГАН

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

 

Доставка «Укрпоштою» (посилкою) чи іншим Перевізником після отримання нами грошового переказу
через "Приват-24", на картку з картки через платіжний термінал, через касу в "Приватбанку"
на картковий рахунок 5168 7456 0563 6858 від фізичної особи іншій фізичній особі (Бабику Ігорю Мар’
яновичу)
як поповнення рахунку.

У всіх випадках  при бажанні замовити ту чи іншу книгу попередньо просимо зв’язатися з нами
електронною поштою ( 
e-mail >>>  ) або телефонами: 032-240-59-39; 093-655-71-45 для розрахунку вартості Вашого замовлення (вартість книг + вартість доставки).

 

Після проведення оплати, просимо Вас скинути «скан» перерахування на e-mail або надати інфу (місце та суму перерахування)
телефоном про факт відправлення Вами коштів.

 

  * Ціна вказана без урахування вартості доставки книги до адресата.

 

 

Наверх

 

Назад до розділу «Новинки»

 

© Видавнича фірма «Відродження», 2015 р.                                                                          Всі права застережені                                                                           © І. Бабик, 2015 р.