Заснована 17 серпня 1990 р.				Свій до свого – в цьому сила наша і нашої держави
Зареєстрована 21 листопада 1991 р. Петром та Олександром Бобиками, Василем Іванишиним Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єкта видавничої справи ДК № 1695 від 18.02.2004 р.
Головна	Історія	Наші книги	Новинки	Магазин	Прайс-лист	Читальня	Пишіть нам
Видавнича фірма «Відродження» презентує книгу: Дмитро Донцов ВИБРАНІ ТВОРИ ТОМ 2 Культурологічна та історіософська есеїстика (1911–1939 рр.) —––––
ISBN 9789665382386 (Т. 2) ISBN 978-966-538-236-2 Рік видання: 2012. Формат: 70х108 1/16. Обсяг: 364 с. Папір офсетн. Обклад.: тверда (з тисненням). Ціна видавнича – 600,00 грн. – книга /95,00 грн. – електронна версія^* Відповідальний редактор і упорядник Олег Баган Літературний редактор Ярослав Радевич-Винницький У десяти томах Другий том вибраних творів Д. Донцова становлять статті й есеї на культурологічні та історіософські теми за 1911–1939 рр. Цей період охоплює три етапи світоглядної еволюції автора від соціял-демократизму через консерватизм до вольового націоналізму, тому у творах відбиті різні його зацікавлення, вартощі і способи трактування історії, політики й культури. Окрім етапних брошур – «Модерне москвофільство» (1913), «Історія роз¬витку української державної ідеї» (1917), «Похід Карла ХІІ на Україну» (1918), «Мазепа і мазепинство» (1918), «Культура примітивізму» (1919), – до книги ввійшли твори, що друкувалися у журналах «Наш голос» (Львів), «Дзвін» (Київ), «Шляхи» (Львів), «Червона калина» (Львів), «Літературно-науковий вісник»» і «Вісник» (обидва – Львів). Усі праці, крім студії «Історія розвитку ук¬раїнської державної ідеї», передруковуються вперше. Переважна частина з них належить до пікового, «вісниківського» – 1922–1939 рр., періоду творчости Д. Донцова. Особливості мови і стилю автора узгоджені з нормами сучасного українського мовлення й орфографії, водночас збережено окремі – питомо національні, ідіоетнічні – риси незросійщеного українського правопису. Видання рекомендується культурологам і філософам, історикам та етнологам, політикам і політологам, дослідникам і прихильникам української національної ідеї. --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
ЗМІСТ Олег Баган. В обороні української цивілізації.................................................................... 3 Окремі книжки Модерне москвофільство.................................................................................................. 17 Історія розвитку української державної ідеї....................................................................... 31 Похід Карла ХІІ на Україну................................................................................................. 65 Мазепа і мазепинство......................................................................................................... 79 Культура примітивізму. (Головні підстави російської культури)......................................... 95 Статті й есеї Українське державна думка і Европа................................................................................. 104 Шевченко і патріоти........................................................................................................... 116 Національні гермафродити................................................................................................ 120 Pro domo sua..................................................................................................................... 127 В. Коряк. До брами. [Рецензія].......................................................................................... 131 Справа Унії......................................................................................................................... 132 Нарід-бастард ................................................................................................................... 139 «Нарід-бастард»................................................................................................................ 147 «Божки». (З приводу нового роману В. Винниченка).......................................................... 150 Міщанин-шляхтич. (Причинок до національної психології).................................................. 155 Осінні рефлексії................................................................................................................. 163 Церква і націоналізм ......................................................................................................... 166 «Той перший». (Пам’яті Петра Великого)............................................................................ 172 Три роки відновленого «Л.-Н. Вістника»............................................................................. 177 Sir Galahad. Idiotenführer durch die russische Literatur. [Рецензія]......................................... 183 Шевченкові роковини. (Варіянт)......................................................................................... 186 Жовтень і май.................................................................................................................... 192 Микола Мак’явеллі. (1527–1927)......................................................................................... 213 Мазепинський мир.............................................................................................................. 225 Сансара............................................................................................................................. 230 У путах фрази.................................................................................................................... 248 Патрія чи Еклезія?............................................................................................................. 256 За землю і море................................................................................................................. 266 До міст!.............................................................................................................................. 270 Дух американізму............................................................................................................... 275 Жанна д’Арк. (Історія і легенда)......................................................................................... 286 Цісарський розтин............................................................................................................. 295 Що таке «українізація» України? (Трохи соціології)............................................................. 298 Його милість Іван Мазепа, гетьман..................................................................................... 309 «Згода в сімействі»............................................................................................................ 311 Новий Папа........................................................................................................................ 327 1709–1939. (Пам’яті мазепинців).......................................................................................... 329 Пояснення рідковживаних слів та переклад иншомовних слів, висловів, фрагментів тексту........................................................................................ 334 Коментарі.......................................................................................................................... 359 —
В ОБОРОНІ УКРАЇНСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ Початок ХХ ст. – один із ключових, переломних періодів в історії української нації. Копітка праця українських культурників, потоки модернізації, революція в Російській імперії 1905 р., нарешті, розвинули суспільні процеси до зміцнення національної само-свідомости, до засвоєння західних політико-ідеологічних парадигм, розбурхали хвилі радикальних рухів і домагань. Український національний організм набував вітальної енергії, вищих ідеалів, громадянської дисципліни і поволі починав заглядати «поза межі можливого» (І. Франко) – за обрії неволі, у простір державної самостійности. За¬пізніле українське націотворення починало ставати фактом і реальністю, неприємними для багатьох. Наче з-під води, невидимий і деформований «материковий пласт» україн-ського етносу почав поволі підноситись до рівня історичного буття й міжнародної ува-ги. Не випадково саме у цей час щораз більше звертають свої погляди на Україну, українську минувшину і культуру европейські вчені, щораз частіше з’являються українські часописи і видання чужими мовами, а сама українська інтелігенція сміливо входить у кола міжнародних контактів. За загального успішного процесу національного розвитку – якісні академічні видан-ня, розгалужена преса (насамперед, у Галичині), модерна високохудожня література – відчувається, проте, одна велика вада українства – у ньому відсутній бойовий і на-ступальний, революційний і радикальний політичний рух; у ментальному плані воно схильне до соціяльної мімікрії і компромісів, до вичікувань та асиміляцій у чужі (насамперед, по-імперському розвинуті російську і польську) культури. Тому, як і в 1862 р., на зорі народницького руху, коли з’явився знаменитий «Отзыв из Киева», підписаний провідними культурними діячами – В. Антоновичем, П. Чубинським, П. Житецьким, Т. Рильським і А. Стефановичем, так і тепер, у 1914 р., з’являється вір-нопідданська відозва провідних громадських діячів України – М. Грушевського, Є. Чи-каленка, С. Єфремова, С. Петлюри, А. Ніковського та ин. – про підтримку українським рухом російської царської влади у Першій світовій війні. Пів століття змагань і наполе-гливої праці мало чого навчили наше чільне громадянство: воно сподівалося лише на тихе вичікування, випрошування, на дрібні торги і маленькі кроки вперед. Ось у таку пору, за таких ідейно-ціннісних орієнтацій довелося формуватися як по-літичному діячеві і публіцистові молодому вихідцеві із периферійного зросійщеного Мелітополя, неофітові українства, Дмитрові Донцову. Жвавий інтелектуал, пристрас-ний адепт революційного руху, натурою впертий і завзятий, він широко «вдихнув» но-вих настроїв та культурних віянь із Заходу; молодий випускник Петербурзького уні-верситету, він швидко зрозумів головні тенденції часу, бо мав змогу в столиці імперії відчути її гігантські ритми, оцінити поведінку імперської еліти, збагнути закономірності її менталітету. Вже у віці 23–25-и років Д. Донцов утвердився як журналіст: був одним із редакторів української газети «Наша дума» (1906 р.), яка стала своєрідним пресовим органом української фракції у першому парламенті Російської імперії – в Думі. Очевидно, вже тоді динамічний таврієць відчув силу слова, збагнув можливості впливу через систематичні видання на ідейні тенденції в суспільстві. За участь в українському революційно-соціялістичному русі Д. Донцова двічі ув’язнюють. У 1908 р. він від’їздить до Галичини, щоб уникнути переслідувань. Власне, тут йому вдається незабаром, у 1910-і роки, здійснити значний вплив на молодь як ідеологові нової генерації, як послідовному проповідникові самостійництва в умовах панування настроїв автономізму. Постійно стрімко еволюціонуючи, Д. Донцов за пері-од від 1906-го до 1914-го року зумів вирізнитися як вправний журналіст і пропагатор радикальних дій та ідей. Він активно друкувався у соціялістичній пресі – газети «Добра новина», «Земля і воля», «Наш голос», «Слово», «Праця» (усі – Львів), «Слово», «Український студент», «Рада», «Дзвін» (Київ). Важливим і стратегічно правильним аспектом його публікацій була наполеглива критика народницьких суспільно-політичних стереотипів та ідеологем, соціялістичного космополітизму та російського культурного й імперського гегемонізму. Д. Донцов тоді визначив дві основні вади українського національного руху – наївне культурництво і просвітянщина та світогляд-на залученість українських соціялістів до всеросійського революційного руху, в якому об’єктивно відбувалася масштабна асиміляція українських елементів. Як ніхто инший у його добу, він зрозумів смертельну небезпеку російського імперського фактора щодо України. Можна твердити, що саме Д. Донцов перший в Україні почав аналізувати російське суспільство, імперію та культуру у глобальних цивілізаційному та геополітичному кон-текстах. Відтак Російська імперія постала перед українським передовим громадянством як традиційна східна деспотія, евразійська потуга, яка акумулює в собі геостратегічні інтенції агресивного рівнинно-степового простору від Байкалу до Фінської затоки. Аналізуючи твори російських слов’янофілів, він зрозумів, що російський московський експансивний державницький і культурний імперіялізм закорінений у ментальності людей цього простору... Олег БАГАН
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Доставка «Укрпоштою» (посилкою) чи іншим Перевізником після отримання нами грошового переказу через "Приват-24", на картку з картки через платіжний термінал, через касу в "Приватбанку" на картковий рахунок 5168 7456 7852 9097 від фізичної особи іншій фізичній особі (Бабику Ігорю Мар’яновичу) як поповнення рахунку. У всіх випадках при бажанні замовити ту чи іншу книгу попередньо просимо зв’язатися з нами електронною поштою ( e-mail >>> ) або телефонами: 032-240-59-39; 093-655-71-45 для розрахунку вартості Вашого замовлення (вартість книг + вартість доставки). Після проведення оплати, просимо Вас скинути «скан» перерахування на e-mail або надати інфу (місце та суму перерахування) телефоном про факт відправлення Вами коштів. ^* Ціна вказана без урахування вартості доставки книги до адресата. Наверх Назад до розділу «Новинки»
© Видавнича фірма «Відродження», 2015 р. Всі права застережені © І. Бабик, 2015 р.